Категорія: Емоції словами

Мені́  треба йти… 🎼 Ключі і брелоки в урну! Вмоститися в світі, реальному, без прикрас. Мені́ треба йти! Без права на «зупинитись», Без фантазій, ілюзій, надії, що про запас. 🎼 Якби сильно не билось серце, спокійним буде, З кожним кроком все далі й далі від тебе, нас. Хтось гукне, хтось зааплодує, хтось просто мовчки Замугикає …

Я не знаю, що це за квіти та хай цвітуть Їх посіяли в серці рідні й нерідні люди На коріння їм лили воду, бувало, й ртуть Та від ртуті, навряд, погано тим квітам буде Хтось приходив зірвати і вдруге вже не прийти Хтось роками надлюбувався їх пелюстками Хтось казав одній квітці: «для мене важлива ти» …

♕ На що схожі хвилі кохання і як в них тонути? Сидіти на березі мовчки, дивитися в далі, Сприймати розлуку солодку, немовби, спокуту, Носити образу на грудях неначе коралі. ♕ Не хочу! Я хочу до тебе… сумую, сумую… Зізнатися страшно, а раптом ти знов відштовхнеш, А раптом ти знову так само мене не почуєш, І …

Ти пам‘ятаєш, я запитувала що ти Малюєш пальцями легесенько на стегнах? Відповідав, що це не літери, не ноти, Що ми малесенькі актори в дивних сценах ❝ Ти проникав у мене соком, трунком, тінню І застрягав назавжди у душі до ранку Я так любила, як любив ти цілувати І як втамовував найменшу забаганку ❝ Я так …

Світла пам’ять, Дивовижна Жінко, Олена Іванів!  ‘ Є люди титани й величність їх дуже тиха Ідуть по життю і несуть у долонях любові Вони не схиляються й наче стають трохи вищі Коли їм життя не дає обіпертися… знову ‘ Є люди магніти, притягнуть і враз обіймають Чи словом чи поглядом, кожного разу щиріше Є люди …

Вирости аж до неба І сонця, нарешті, торкнутись Не робити всього, що «треба» До омріяного дотягнутись ❀ Милуватися дивним світом І ховатись від нього часто Так як вмію, – то так любити І наважитись іноді й впасти ❀ Звісно, вирости аж до неба І за все це не вибачатись Не замовчувати потреби Пробачати і помилятись …