❜ Прийди. Не зрушуй гір. Не зривай зірок. Не зцілюй посухи Тихенько ввійди, (не стукай), і сядь на ліжко Послухай, як я співаю, як дратуюсь, як я радію А потім відчути дай, що тебе не трішки Що справді ввійшов у життя моє і зостаєшся Що будеш мене обіймати усе частіше Що любиш, а не боротьба …
Категорія: Емоції словами
Щаслива…
Ти торкнешся щокою щоки І, як вперше, зніяковію Позриваєш із неба зірки Обіцятимеш віри і мрії ♪ Твої руки зігріють мої Ніжно й трепетно, трохи невинно І в очах твоїх я – за краї… Чи заплутаюсь в тім павутинні ♪ Ти торкнешся щокою щоки І легесеньким струмом по тілу Потечуть найсолодші рядки Що казатимеш тихо, …
Ніжність
꧂ Зануритись у ніжність – це не гріх Втопитися у ніжності – не зрада А як би сильно ти любити міг? Чи міг би? І не всупереч, заради… ꧂ Сильніше обіймати, коли злюсь Викрикую, кидаю посуд, плачу Коли сумую, чи коли боюсь Чи вибираю щось між сотень значень… ꧂ Чи ти б зумів любити, як …
Непробачений
На першій комі другий наголос зіскочив Танцює в грудях немовний ситий гнів Чому тебе мені цей всесвіт напророчив? Від чого твій ентузіазм аж так зігнив? ‵ Сидіти зараз і гадати: «раптом», «може» То ж забагато буде сліз і якорів Наш корабель так і не збудували, схоже І дуже дивно, він тонув уже й горів… ‵ …
Пригорнися!…
♡ Як тіні глухі розплетуться Й поглинуті будуть пітьмою Чи ті, що любили, зійдуться? Страхами, чеканням, журбою ♡ ♡ Чи вистачить сили зізнатись Що порізно – то вже навряд? Чи вистачить вміння чекати І двічі і тричі підряд? ♡ ♡ І, раптом, глибокої ночі Пірнути туди, де страшніше Пірнути у того, з ким хочеш Ділити …
Падаюча Венера
Мов неосвітлена вулиця – серце • А ти так впевнено, вперто, завзято І ти сміливо і, може, зі злістю Мовчиш про все, що хотів би сказати А ти так знічено дивишся вгору І просиш в неба, немов, «Освіти!» Не знаю я чи зірки заговорять Але послухала б, що скажеш ти Бо стільки здогадок, наче каміння …