
❜
Прийди.
Не зрушуй гір. Не зривай зірок. Не зцілюй посухи
Тихенько ввійди, (не стукай), і сядь на ліжко
Послухай, як я співаю, як дратуюсь, як я радію
А потім відчути дай, що тебе не трішки
Що справді ввійшов у життя моє і зостаєшся
Що будеш мене обіймати усе частіше
Що любиш, а не боротьба це, і ти не здаєшся
Що наше майбутнє уже від сьогодні – чіткіше
❜
Прийди.
Я так довго чекала, що наче звикла
Ділити тебе з невідомим і не впізнавати
Прийди. Щоби щось неважливе назавжди зникло
А щоби про нас сьогодні з’явилось багато
❜
Прийди.
Не зрушуй гір. Не зривай зірок. Не зцілюй посухи
Любитиму, навіть коли ти не будеш героєм
Тихенько ввійди (не стукай) і сядь на ліжко
І просто послухай:…тепер в цьому світі нас двоє…
❜
14 січня 2021 року
Автор вірша та на фото – Юлія Павлівна
Автор фото – Тарас Атаманів
Стиль – Олена Зубчик
Макіяж та зачіска – Іванна Мамчук