Ти пам‘ятаєш, я запитувала що ти
Малюєш пальцями легесенько на стегнах?
Відповідав, що це не літери, не ноти,
Що ми малесенькі актори в дивних сценах
❝
Ти проникав у мене соком, трунком, тінню
І застрягав назавжди у душі до ранку
Я так любила, як любив ти цілувати
І як втамовував найменшу забаганку
❝
Я так обожнювала плечі обіймати
І так впивалась в губи, наче напивалась
Ти проникав, щоби в мені нарешті жити,
А що усе це закінчиться я боялась…
❝
А поки…поки пальці ковзають по грудях
(в моїй уяві) твої пальці ніжні й теплі…
Ти пам‘ятаєш, я запитувала…любиш?
А ти сказав, що жив би мною навіть в пеклі…
❝
2 жовтня 2020 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор фото – невідомий