Автор: adminjp

  Ранок лагідно викривить правила В нашім рішенні бути порізно Серце досі об щось трохи раниться Й на любов озирається боязно 𝄢 Ти ще й вирішив іноді снитися… Я, шукаючи щось в телефоні, Натрапляю на фільми з субтитрами Про історію нашу, на фоні 𝄢 Чи надлегко таке забувається?! Аж ніяк! Забувати нестерпно! А тим паче, …

Напнувся стержень, вирізьблені такти Проштовхували всесвіт в глибину І стогони вливались без антрактів Вдаряючись об спраглості стіну … Твої вуста неначе били струмом Живіт, стегно, а потім поміж ніг І змішувався крик з вечірнім шумом І дотик твій – солодкий оберіг … Стискав сідниці, вигинав дугою Я просто піддавалась: «Гни ще, гни!…» І по тобі …

Звучи неголосно, цю тишу не порушуй Якщо торкаєшся, то спершу запитай Не обіцяй мені і не кажи, що мушу Свою любов у сни мої не заплітай ～ Я налюбилась. Досхочу. Безтямно. Гордо. Я настоялась на колінах у церквах Я намолила, певно, стільки милосердя Що не вміщалося тоді на небесах ～ І клятви довгі виголошувала серцем …

доторкнися до моєї блідої холодної щоки я заплющу очі і вмощуся в твоїй уяві я читатиму тобі вірші і співатиму рок-балади навпаки я розгладжу своєю ніжністю те минуле, що досі шершаве ♮ доторкнися своїми губами до моїх обведених самотністю ключиць запиши на моїх стегнах найкоротші найдухмяніші рими запротор себе сам в одну з найвишуканіших в’язниць …

Така неділя – то майже сутінки Перефразовані не «під тебе» Такі слова, як маленькі пуп’янки Що повертають голівки до неба ❦ Така доволі земна, розхристана Іще з незібраним досі волоссям Приходить в парк, як до моря, на пристані Відбути те, що не відбулося ❦ І закриває обличчя квітами Ховає усміх у білу хустинку Її душа …

Я втомилася, віриш? Неначе спіткнулася та невдало обіпершись на будень впала на крісло і здається, вже не зумію піднятись Здається, що втома ця, настільки в мене вросла, наче, друга шкіра, І коли я встану, то від того різкого руху вона може розірватись ～ Я втомилася від безвідповідальності і холостого вибору, Коли хтось рідний розхитує мою …