ღ
Душа із шовку
І на кожнім шві ще шов
І ніжні вузлики по ночах натирають
А я подумала: якщо би ти прийшов
(хіба ж про нас усі чогось іще не знають)
ღ
Ти б заховав мене від слів, від сліз, від рим
Голубив мовчки й трохи мною напивався
Чи показав мені за ніч Пекін і Рим
Чи обіцяв би щось, а може в чомусь клявся
ღ
Я уявляю часто…якби ти прийшов
Я б готувала рибу, або може м’ясо
Я б прикрашала спальню сотнею свічок
Я б відчувала, що нарешті все прекрасно
ღ
Якби прийшов, якби прийшов, якби прийшов…
З букетом квітів і цнотливим поцілунком
Тоді були б підстави вірити в любов
У глибину її, у щирість подарунку
ღ
Моя душа із шовку, твій узор на ній
Якесь невимовлене нами досі слово
І на щодень я уявляю «ти прийшов»
Не задля докору і геть не для розмови
Розправив плечі й речі всі порозкладав
А потім всівся на дивані працювати
То ось яке воно – своє, без жодних прав
І до якого ще звикати і звикати
ღ
І поки я пишу усі ці злі рядки
То прислухаюся до кроків в коридорі
Якщо би ти прийшов, – було б все навпаки
А на душі із шовку геть нові узори
ღ
І якщо є зв’язок між нами, – він німий
Я знаю ти прийдеш, ти знаєш я чекаю
Бо те, що є між нами, вже немає меж
До чого кожен з нас, повільно, та звикає
ღ
…солодкий червень, ночі тихі і терпкі
Настільки, що немов впинаються у тіло…
ღ
Я надто скучила. Якщо би ти прийшов
То я б тебе уже, мабуть, не відпустила…
.
20 червня 2021 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор картини – невідомий