∞
Вона: – Ти снишся
Він: – І як воно?
Вона: – Важко. Намуляло і роз’ятрило.
Він: – Напівпереповнена чашка?
Вона: – І трохи підрізані крила…
Ніколи не думала, чуєш
Ліпити півсвіту з нічого
Але поки віриш, – звикаєш
Що в щастя високі пороги
Що інші також дуже горді
Й від того, бува, вигораєш
…Та пісня з найтонших акордів
Якої ти не пам’ятаєш
У мене щодня на повторі
Заглиблює в спогади, тужить
Він: – Але ж ти сама вибираєш
За ким сумуватимеш дуже
Про кого і сни і безсоння
Хто злитиме, хто заспокоїть
Вона: – Якби ж то, ти снишся і годі
а вранці сон тугу потроїть
… і знову вона на повторі
з побачення першого пісня
і знаєш, це досить потворно –
я рано, а ти ще запізно…
Він: – Ти любиш іронію
Вона: – Може.
Ти снишся. А, отже, серйозно
І важко водночас миритись
Що там, де ти, бути не можна…
І пух, що вже склеївся в клапті
Чіпляється ніжно за одяг
А люди бунтують, бо зливи
І спека, задуха і протяг
Ти снишся!
Він: – І ти мені. Часто
Й до цього всі сни забувались
А зараз неначе картини
В моїй галереї… це сталось
Вона: – Це те, що я думаю?
Він: – Годі! Це те, чого дуже хотіла
І в світі піару й пародій
Я душу твою, а не тіло…
Вона: – Я мрії твої, а не цілі…
Я слабкість уже, а не силу…
Я все, що в тобі темне-темне
Здається, таки полюбила…
∞
Автор: – Антракт. Хай набудуться разом
А ви аплодуйте гучніше
Хоча, їм настільки байдужі
І ви, і антракти, і тиша…
Немає довічних історій
Тимпаче, кохання назавжди
Та скільки б воно не тривало
Для них вже є вічністю, правда…
∞
Дощі мерехтять бірюзою
І літо на нас розлилося
А тут, в цьому місті, є двоє
В яких все нарешті збулося…
.
11 червня 2021 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор фото – невідомий
.
P.S. Пісня, про яку згадується в п’єсі – Jacob Banks “Peace of Mind”