І
«Жити в твоїй голові»…як про це писала Земфіра
Випадково приходити в сни, потрапляти у денні ефіри
Замикати одне із кіл на правій руці…на пальці
Бігти босоніж до зір по вимитій морем гальці
☙
«Жити під твоїм ребром» … там всесвітом поміщатись
Бути холодним теплом, можливо, крізь сльози сміятись
Вриватися вихором в день і ранки твої починати
Підбіркою кращих пісень чи приводом певним для свята
☙
«Жити в тобі»…якось невимушено, не зухвало
Весь час цілувати так, немов поцілунків замало
Неначе і світ тісний, а всесвіт уже завеликий
Жити в твоїй голові, пірнати у твої ріки…
ІІ
На клаптик паперу ляже рядок, ще рядочок і ще
І квітень єдине бажання двох омиє недільним дощем
І виплете в декілька поштовхів назустріч … не навпаки
Я знову тобі відкриватиму себе, а не тільки рядки
☙
Привіт. Я жила в голові твоїй. Ми наче не розлучались
Скажи, через що ти пройшов…сюди і що нам тепер зосталось?
Я знаю, що всі помиляються, але не всі виправляють
Я знаю, не всі повертаються із тих, що таки кохають
☙
Навіщось жила в голові твоїй під ребрами і в сновидіннях
Чомусь кожен раз ти втікав кудись під тихе м’яке шарудіння
Невизнаних спогадів і думок про дотики, що не стались
Навіщо сьогодні ти робиш крок? Що у тобі розірвалось?…
ІІІ
І в цьому театрі німих ляльок, у цьому прекрасному світі
Хтось натискає щодень на курок, а хтось засіває квіти
У когось в серцях і, мабуть, в головах, живуть найдорожчі люди
Хтось любить й ніколи не скаже про це… й ніколи уже не забуде…
☙
3 квітня 2021 року
Автор вірша та на фото – Юлія Павлівна
Автор фото – Наталія Дудич