#ПроСтрах
Про культурний зародок страху.
У кожного почуття, емоції є свої культурні особливості. Адже, еволюція, розвиток, різноманітністю ланцюгів подій призводила до певних психологічних процесів. А ті, в свою чергу, спонукали до певних дій.
Погляди на людське існування постійно змінювались. Якщо озирнутися, то страх відіграв чи не одну з ключових ролей при появі інституту держави. Можна вважати, що одним з факторів, що вплинув на створення громад був страх чи навіть комплекс страхів. І наслідком цього, відповідно, стало прагнення об’єднання задля боротьби проти небезпек спільно.
Якщо говорити про релігії, то у кожній з них ключове місце займає страх. Страх зачіпає не лише питання життя і смерті але й моральний аспект. Сама смерть стає межею. Від того, як людина проживе земне життя залежить те, яким буде для неї інший світ. Тобто джерело страху знаходиться не в об’єктивній реальності, а за межами безпосереднього пізнання. І, відповідно, можна вважати, що саме страх здійснив найбільший вплив на розвиток моральності.
Про те, що таке страх.
Страх – це базова емоція та, насамперед, природній інстинкт. Емоційний процес, з генетично заданим фізіологічним компонентом, з мімічними проявами і конкретними суб’єктивними переживаннями. Основна емоція, як попереджає нас про небезпеку, що насувається. Він наповнює тіло для того, щоб ми правильно відреагували на загрозу – втечею, завмиранням. Як гадаєте, на що здатна людина, яка позбавлена страху? Так, вона без перешкод може завдавати шкоди собі та провокувати небезпечні для життя ситуації. Відтак, страх виконує захисну функцію.
Проте, страх не завжди виникає через реальну небезпеку. Часто він стає руйнівним. В певній мірі обмежує людську свободу, особливо, коли він необгрунтовано нагнітається самою людиною. Небезпечно не поставити межі страху. Він тоді розповсюджується, підсилюється і робить свого власника слабким. І якщо не контролювати розміри та інтенсивність страху, то тоді він почне контролювати життя людини.
За своєю інтенсивністю страх може коливатися від повної його відсутності до паніки. Важливо відрізняти страх та симптоми тривожності: страх виникає при певній конкретній ситуації, коли, наприклад, на пустій вулиці за вами біжить незнайомець чи собака; а тривожність – це доволі загальна неспецифічна емоція, що виникає в менш конкретних ситуаціях, наприклад, це переживання через якісь події, слова.
Про те, чому ми боїмося.
Існує дві основні теорії про те як зароджується страх.
Перша, класична, стверджує, що якщо ми співставляємо певні елементи, що містять в собі небезпеку, зі шкідливими чи небезпечними для нас ситуаціями, як наслідок впливу цих елементів, то асоціюємо між собою ці стимули і таким чином здобуваємо умовний рефлекс страху.
Інша теорія – теорія соціального научіння. Якщо колись ви були свідком того, як людину покусав собака та побачили паніку чи як та людина переживає біль, то швидше за все, ви відчуватимете страх при вигляді собаки.
Відповідно, страхи класифікуюсть на: біологічні, соціальні та екзистенційні.
До першої групи відносять страхи, пов’язані зі загрозою життю людини, у другій групі представлені боязні зміни власного соціального середовища, соціального статусу, третя група страхів пов’язана зі самою сутністю людини.
Перебіг страху в різних людей в різних ситуаціях істотно відрізняється силою та впливом на поведінку людини. Проте, страх також може бути причиною позитивних емоцій. Наприклад, деяким людям приємно відчувати тремтіння, пришвидшене серцебиття і напругу від занять екстремальними видами спорту. Адже, тоді вони впевнені у власній безпеці. Чи навіть більше, свідомо провокують ситуації, що дають їм відчуття влади над страхом.
Сучасний страх перед новим вірусом має соціальне коріння. Адже, поглинаючи інформацію зі засобів масової інформації, зчитуючи реакції різних людей на ситуацію ми обираємо власний оптимальний варіант боятися. Він, зрештою, через певний час переростає в тривожність, що заважає жити звичним життям і, навіть без реальної загрози, акумульовувати всі ресурси організму для постійної «бойової» готовності перед ворогом. Через це людина швидко виснажується.
Про причини страху.
Причинами більшості страхів є невпевненість у собі, негативне мислення, підвищені вимоги до себе або страхи «прищеплені» значимими людьми.
Для контролю страху необхідно розпочати з аналізу джерела його зародження і механізму його дії на самопочуття. Якщо не працювати над собою, зокрема, зі своїми страхами, то це зроблять інші. Людина стає, врешті-решт, критично чутливою до негативної інформації ззовні, що в свою чергу, прискорює процес внутрішнього нагнітання і напруження. Відповідно, страх ще більше вкорінюється.
Зараз дуже модні акценти на здоровому способі життя, харчуванні. І, усвідомлюючи, певні чинники, люди досить перебірливо ставляться до продуктів, які споживають, піклуючись так про своє здоров’я та здоров’я нащадків. Інформація – це теж їжа. Її необхідно обирати так само ретельно, піклуючись про власне емоційне здоров’я.
Іноді реакція на звичайний пост в інтернеті може запустити внутрішній механізм страху. Але його можна проконтролювати і вчасно надати собі необхідну підтримку та захиститись від подальших наслідків.
У роботі я не вживаю словосполучення «побороти страх». Натомість кажу: «познайомитися зі страхами». Адже, ми повинні з любов’ю ставитися до всього, що є частиною нас. І якщо й існує щось, на даний момент дискомфортне, в наших силах є трансформувати це у щось корисне та приємне. Себто, зробити своєю перевагою, осягнути новий рівень самоприйняття.
Робота, зі страхами, потребує зусиль. Найперше, усвідомлення відповідальності за власне життя та здоров’я. Це допомагає створювати плани з маленьких, але чітких кроків подолання внутрішніх бар’єрів і прийняття страхів.
Не заперечуйте власний страх.
Як я писала вище, – страхи допомагають вижити, отже, можна приймати їх як подарунки природи, якими слід вправно користуватись. Страх сигналізує про небезпеку і спонукає шукати інструменти розв’язання неприємної ситуації. Визнайте його.
Дайте назву своєму страхові.
«Страх темряви», «страх висоти», «страх смерті». Таким чином почуття набувають означення і стають більш зрозумілими.
Раціоналізуйте страх.
Боятися вогню – цілком природньо, якщо ви бачите пожежу, наприклад. Але якщо кожного разу, запалюючи сірник, малювати в уяві картинки пожеж – це нелогічно і дуже виснажує. В той момент, коли виникає спонтанна негативна думка, – на противагу їй намалюйте в уяві ситуацію з позитивним ключем. Таке врівноваження думок наче «вихоплює» емоції з негативної круговерті. І саме в цей час можете тверезо оцінити ймовірність негативного розвитку подій та діяти в межах реального. Це допоможе позбутися неприємних когнітивних процесів.
Не уникайте але й не провокуйте ситуації в яких зможете перевірити рівень вашого найбільшого страху.
Все має відбутися поступово, природньо. І такі різкі «повороти» можуть завдати шкоди. Не створюйте та не примножуйте для себе перешкод для нормального існування. У кожного страху є раціональне зерно – відшукайте його.
Підвищуйте свою самооцінку, давайте собі підтримку та любов.
Для цього вам потрібно загострити увагу на власних успіхах, знову і знову пригадувати в деталях ситуації, коли ви досягнули бажаного, впоралися з чимось, отримали омріяний результат завдяки власним зусиллям.
Піклуйтеся про себе.
Приділіть увагу фізичному здоров’ю. Складіть план із пунктів, які необхідні для зміцнення імунітету: спорт, харчування і т.д. Робіть щодня зусилля для дотримання самостійно створених правил. І найважливіше – хваліть себе за їх дотримання. Позитивні думки, вдячність та задоволення також зміцнюють імунітет.
Релаксуйте.
Застосуйте дихальні вправи, масаж рук, порахуйте вголос, перенесіться подумки у комфортне для вас місце. Цим ви знизите симптоми страху і зможете повернутися до аналізу ситуації та прийняття рішення щодо подальших дій.
Мотивуйте себе.
Адже знайомство зі страхом і зниження його симптомів завжди відкривають нові можливості. Ваші прагнення і бажання є вдалим ключем до цього відкриття в собі.
Просіть про підтримку.
Раніше я згадувала про підтримку, яку ви можете дати собі самі. Але просити близьких підтримати вас, допомогти – це не тільки важливо, але й надзвичайно надихає і примножує внутрішні ресурси.
При необхідності звертайтеся до спеціалістів.
Терапія страхів ефективна. І якщо ви відчуваєте занепад сил і усвідомлюєте необхідність в сторонній допомозі – не зволікайте. Просити про допомогу – це піклування про себе.
Замість післямови.
Боятися – природньо.
Найважливішим є усвідомити те, що страх керований. І навчитися керувати ним можна у будь-якому віці.
Знайомитися з власними почуттями та емоціями – важливо. Адже, тоді ви скеровуєте внутрішні ресурси у правильні русла і не допускаєте, щоб негатив керував вашим життям.
Життя – це круговерть емоцій та почуттів. І все, що необхідно кожному з нас, – вирізняти у цій круговерті свої і використовувати їх як засоби і способи для здійснення цієї захоплюючої подорожі.
Запам’ятайте, у світі не існує абсолютно безпечної країни, міста, будинку. І дуже висока ціна сплачується, коли ви все ж таки намагаєтесь віднайти ці місця.
Найстійкіше та найправдивіше відчуття безпеки існує лише всередині нас. Пам’ятати про це необхідно, щоб кожного разу обирати жити повноцінним життям.
P.S. Один маленький хлопчик завжди залізав на найвищі гілки, до яких не діставались його однолітки. «Тому що, той, хто дивиться лише вгору, – пояснював він, – не боїться висоти».
Довіряйте собі!
З любов’ю, Юлія Павлівна!
(Автор фото – невідомий)