Колишні повертаються
Коли?
Коли ти починаєш все спочатку
Коли розбіглась вже на «раз, два, три»
І вранці робиш смузі і зарядку
‵
Коли сидиш із книгою в кафе
І попиваєш несолодке лате
Колишні повертаються з «привіт»
Але тобі вже нічого сказати
‵
Колишні повертаються, якщо
Ти все змінила: зачіску, адресу
В музей частіше ходиш ніж в кіно
І віддаєшся творчому процесу
‵
Колишні повертаються
Чому?
Тому що їм кортить, щоб їх любили
Приносять зі собою щось нове
І те, що обітняли, – мрії, крила
‵
Колишні повертаються
Авжеж
На хвилі усвідомлень чи азарту
І слухаєш оте: «я тебе теж»
І навіть не запитуєш «чи варто?»
‵
Шепочеш, посміхаючись, «привіт»
Та оглядаєш внутрішні ландшафти
Чи є там хоч один легенький слід
Чи є хоч щось, про що він має знати
‵
«Ти маєш знати, справді! я одна
Комфортно так життя облаштувала
І перешила чорний твій піджак
І вірші всі уже впорядкувала
Купую квіти, значно краще сплю
І маю список з цілями на серпень
Я не роблю того, що не люблю
Й оплакала усе, що не повернеш…»
‵
…Колишні повертаються тоді
Коли ми припиняємо чекати
Та тільки ми вирішуємо чи
Колишніх вдруге у життя впускати
.
28 липня 2021 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор фото – невідомий