❦
Вона не я. В ній фарби, пензлі і полотна
Жадан у мене в спальні, Іздрик і папір
Вона відтворює для тебе що завгодно
Моя любов до тебе має сотні дір
❦
Вона не я. І пахне персиком, жасмином
Мов кішка моститься у тебе на вікні
Вона присвячує себе усю для тебе
А обіймаєш ти мене в нічній пітьмі
❦
Вона чекає. І вона достоту вірить
Що зовсім трішки… час пройде і, певно, знов
Претендуватиме на серце, волю, ніжність
Твої
А може й навіть більше, – на любов
❦
Я не вона. Вірші пишу, а не картини
Цілую вранці, не готую і сварлива
Я потребую усамітнення і тиші
Вона ж без тебе – не вона і не щаслива
❦
Та в нас із нею є одне-єдине спільне
Як вимовляємо ім’я твоє… І дивно
Я не прийму тебе, якщо ти вдруге схибиш
Вона ж це зробить, добра, вірна і чарівна
❦
І я б сама їй присвятила море квітів
За те, що так тебе кохає, так чекає
В той час, як ти мені присвячуєш півсвіту
Поки мене спросоння міцно обіймаєш
.
25 липня 2021 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор фото – невідомий