Коли вірш народжується за 1,5 хвилини.
Коли виводячи його рядки, геть нічого не бачиш крізь сльози,
але відчуваєш як від того всередині стає ясніше.
І так важливо дозволяти почуттям Бути.
Тому що сила та інтенсивність кожного показує мені наскільки я жива…
𝄞
Я поплачу і все пройде.
Може навіть всю ніч ридатиму.
Моє тіло від болю зведе
Та про це геть ніхто не знатиме…
𝄞
Ти болітимеш у мені
Дуже довго і дуже невчасно,
Але потім усе мине…
Може стихне, а може згасне.
𝄞
І якихось 120 днів
Я даю собі відстраждати.
Не цього ти хіба хотів?!
Тож, вітаю, у тебе свято!
𝄞
А у мене сьогодні – ні,
Я оплакую щось всесильне.
Відпускаю тебе крізь біль…
Звісно, витримаю…
Я ж сильна…
.
15 серпня 2020 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор фото – Андріана Гринда