Трохи викручує, ниє,
Спазмує, пече і шкребе,
І серце тихенько виє,
Бо поряд нема тебе,
.
Нема і «не може бути», –
Ти так передвчора сказав,
І вкотре зав’язував пута,
І вкотре піти поспішав.
.
Дивлюся на чашку з чаєм,
Не пишеться, не тече…
В думках я тебе залишаю,
А чесно – то хочеться ще
Ввіп’ятися сенсом в долоні
Й твоє цілувати плече.
А що зараз маю? Холоне
мій чай…та й без нього пече,
Викручує, ниє, спазмує,
Хапається так за життя
Любов, яку ти переплутав
З якимось пустим почуттям…
.
10 серпня 2020 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор фото – невідомий