Мій серпень давно зурочений
Проколений, пошматований
Немов не під мене заточений
Але почуттями датований
.
Мій серпень давно розхристаний
Блукаючий, дикий, таврований
Неначе немає прихистку
Немов поза літом заснований
.
І в цьому строкатому місяці
Медові цілунки та ніжності
Сварки й гіркота як обітниці…
.
Я ж тут, за лаштунками крихкості
Стою і читаю сценарії
Та щось там акторам підказую
Бо серпень давно вже зурочений
У нім хтось усе позамазував…
.
… якщо в календар задивлятися
То краще почати із осені
… самій в ній нарешті початися
Простими бажаннями босими…
.
28 серпня 2021 року
Автор вірша – Юлія Павлівна