Якби тебе прикріпити до мене
Пришити гарно, мов ґудзик на тло
На фіолетове небо, зелене
Чи на таке, ще яким не було
.
Якби тебе прикріпити до серця
Чи посадити як саджанець в нім
Щоб ти звучав, як обвітрене скерцо
І був безсонням, або уві сні
.
якби тебе повкладати як рими
у вени, в м’язи, в артерії, в шкіру
авжеж, тоді не були б вже чужими
і ти б у мене нарешті повірив
.
якби любов мою взяти й до тебе
неначе вітер якось прикріпити
чи ти б частіше дивився у мене?
чи уявляв би, що можеш любити?
.
і всі ці «гострі» «якби» вицвітають
а наші гострі кути затупились…
якби ми тими були, що кохають
чи б за усе, що вже маєм, вхопились?…
.
3 вересня 2020 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор фото – невідомий
Гм)