꧁꧂
Занурити пальці у бруд невідкритої ласки
Тужливо завиє гітарна струна від торкань
Ти просто навпроти вичісуєш ноти і примхи
Вдаєш, ніби це завдає тобі справжніх страждань
꧁꧂
Ти знаєш, а я не палю, але так припікає
Вдихати шкідливіше щось набагато ніж ти
Ти просто навпроти і навіть не дивишся ввічі
І мовчки всім серцем благаєш нарешті піти
꧁꧂
А скло поглинає ліхтарне слабке мерехтіння
І келихи голі безвинні стоять у кутку
Ти просто навпроти слова вигризаєш із тіні
І мучиться тепле бажання у кожнім рядку
꧁꧂
Якби розірвати цю відстань і різко назустріч?!
Звалити тупі п’єдестали примарних страхів
І міцно тебе обійняти щосили й віднині
Нічого не редагувати, ніяких штрихів
꧁꧂
Та в цім переплетенні в цім надскладнім діалозі
Бар’єри, бар’єри і травми, а потім любов
Ти просто навпроти торкнувся гітарної тіні
А нашу з тобою мелодію геть запоров
꧁꧂
Занурюю пальці у бруд невідкритої ласки
А що, якщо просто назустріч і, врешті, на дно?!
Та ось ти, навпроти, сидиш, не знімаючи маски
Й таки вдаючи, вдаючи, що тобі все одно …
꧁꧂
На вулиці гусне туман і розріджений травень
Тече по артеріях Львова, стрясаючи цвіт
Якщо б ми любов не здавали щораз під заставу
На нас би так не замикався від відчаю світ
.
14 травня 2021 року
Автор вірша – Юлія Павлівна
Автор фото – невідомий