Евфоні́я

На фоні сліпого дощу

Усе виглядає вчасно

Ти куриш, а я мовчу

І двоє ми трохи нещасні

⋯

Посіяли щось між нами

Й самі не дали дозріти

Напевно «на все свій час»:

Мовчати і говорити

Ненавидіти і йти

Невірити, довіряти

Хотіти, щоб в мене був ти

Щоб ти мене також не втратив…

⋯

Ти куриш, а я мовчу

І дощ заливає дороги…

⋯

Вчимося любити менше

Вести мовчазні діалоги

⋯

А що, якщо…? Ні, здалося

Що ти чогось не сказав

А якби наважився раптом

То голос твій точно б дрижав…

Мабуть, я б цього хотіла –

Почути…і не піти…

Щоб ти мене, чуєш, не втратив…

Щоби в мене був рідний ти…

⋯

23 серпня 2020 року

Автор вірша – Юлія Павлівна

Автор фото – невідомий