Чого мені треба для щастя?
– Мабуть, не питати такого,
Не ранити, певно, не красти
Слова, що поклав сам під ноги
.
Не лестити, не викривляти,
Не мружитись від поцілунків,
Не дати, а потім забрати
Неначе любов – подарунки
.
Чого мені треба для щастя?
Ти будеш? Скажи, чи ти будеш.
Тоді я наважуся впасти
У руки твої чи на груди
.
Ніяк через те, що безсильна,
А просто…закутатись в спокій,
І поряд з тобою уперше
Побути собі одинокій
.
І гніви й страхи розстелити,
І всіх їх тобі показати,
Щоб з ними ти міг полюбити
І з ними мене обіймати
.
Щоб плакати і не стидатись,
А раптом не так виглядаю,
Щоб мати у кому ховати
Шмат власного пекла і раю…
.
Чого мені треба для щастя?
О, любий, якби тільки знала…
Але всеодно це від тебе
Напевно б таки приховала
.
Бо хто, як не ти, знаєш більше
І більше ніж я розумієш
Чого мені треба для щастя?
– Всього, що ти дати посмієш
.
Життя ще не раз запитає
У тебе про мене, про нас.
Ти ж просто кажи, що кохаєш,
Кажи мені це про запас
.
09 березня 2020 року
Автор вірша, автор фото – Юлія Павлівна